Координати: 49°31′45.7″ пн. ш. 26°08′18.9″ сх. д. / 49.529361° пн. ш. 26.138583° сх. д. / 49.529361; 26.138583
Очікує на перевірку

Підволочиськ (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Підволочиськ

Підволочиськ — Тернопіль
Львівська залізниця
Тернопільська дирекція
смт Підволочиськ

49°31′45.7″ пн. ш. 26°08′18.9″ сх. д. / 49.529361° пн. ш. 26.138583° сх. д. / 49.529361; 26.138583
Дата відкриття 4 листопада
Рік відкриття 1871 (153 роки)
Тип проміжна
Колій 13
Платформ 1
Тип платформ(и) острівна
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 427
Відстань до Львова, км
179
Відстань до Тернополя, км
51
Відстань до Хмельницького, км
68
Код станції 361308 ?
Код «Експрес-3» 2218260 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро
Супутні послуги пасажирські, вантажні перевезення
Мапа
Підволочиськ. Карта розташування: Тернопільська область
Підволочиськ
Підволочиськ
Підволочиськ на Вікісховищі

Підволочи́ськ — передатна проміжна залізнична станція Тернопільської дирекції Львівської залізниці на електрифікованій лінії Підволочиськ — Тернопіль між станціями Максимівка-Тернопільська (21 км) та Волочиськ (5,5 км). Розташована в селищі міського типу Підволочиськ Тернопільського району Тернопільської області.

Історія

[ред. | ред. код]

У середині XIX століття виникла необхідність у будівництві залізниці, яка б з'єднала Австро-Угорщину та Російську імперію. Такою залізницею стала дільниця Тернопіль — Жмеринка. 4 листопада 1871 року з боку Австро-Угорщини була побудована прикордонна станція Підволочиськ, на яку прибув перший поїзд. Тоді станція розташовувалася на кордоні Австро-Угорщини та Російської імперії. Того ж дня було відкрито залізничне сполучення між Підволочиськом та Волочиськом — ця лінія стала найпершою, що сполучила обидві частини України — австрійську та російську. Будівництвом залізниці керував особисто Карл Людвиг Йозеф Марія фон Габсбург-Лотаринген — брат австрійського імператора.

1881 року на станції з'явилися паровозне депо та вокзал. Вона активно використовувалась для перевалки вантажів, адже на той момент колія з двох боків кордону була різною.

Містечко Волочиськ у 1815 році розділили на дві частини, одна з яких залишилась у Росії, друга — в Австрії. Звідси й пішла назва: під Волочиськом — Підволочиськ.

1919 року, під час української революції, Директорія УНР з Катеринославщини відправляла на станцію продовольство для потреб населення. Під час Другої світової війни, у 1941 році, станцію вщент знищили нацистські війська. Після деокупації, у 1944 році, її відновили, колію переклали на стандарт 1520 мм, а 1954 року звели сучасну будівлю вокзалу. Двоповерхова частина вокзалу доповнена масивним портиком з колонами та пілястрами, прикрашеними рустикою.

1998 року станція електрифікована в складі дільниці Тернопіль — Жмеринка.

Нині Підволочиськ — важлива передатна проміжна залізнична станція на межі двох залізниць — Львівської та Південно-Західної.

28 серпня 2022 року на перегоні Підволочиськ — Максимівка-Тернопільська трапилася одна з наймасштабних аварій на «Укрзалізниці» за останній час, в ході якої вантажний поїзд зійшов з колій. В результаті був повіністю заблоковано рух поїздів, пошкоджені колії в обох напрямках, опори, контактна мережа, понад 20 вагонів перетворилися на металобрухт, а понад 20 пасажирських поїздів прямували обхідним маршрутом з тривалим запізненням від графіку руху[1][2].

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

На станції зупиняються, окрім електропоїздів, деякі пасажирські поїзди далекого сполучення, проте інші поїзди не зупиняються у Підволочиську, але мають зупинку у Волочиську.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. На Тернопільщині з рейок зійшов товарняк: близько 20 поїздів йдуть із запізненням. vsim.ua. Процитовано 28 серпня 2022.
  2. Під Тернополем сталася залізнична аварія (фото, оновлено). traffic.od.ua. Процитовано 29 серпня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

[ред. | ред. код]